Конференцiя “Олена Теліга: за спільноту в нації і за братерство в народі”

24 листопада 2016 року Українська Всесвітня Координаційна УВКРРада спільно з Інститутом літератури імені Т.Г. Шевченка НАН України, Національним музеєм літератури України  та Всеукраїнським жіночим товариством імені Олени Теліги провели науково-практичну конференцію «Олена Теліга: за спільноту в нації і за братерство в народі», присвячену 110-річчю від дня народження  цієї  великої патріотки, видатної поетеси, прекрасної жінки, розстріляної нацистами в Бабиному Яру.

З вітальним словом  до присутніх звернулася господиня заходу- заступник генерального директора Національного музею літератури України  Раїса Сеннікова . Академік НАН України, директор Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка,Микола Жулинський відомий, зокрема, і як дослідник життя і творчості О. Теліги, розпочав конференцію вагомим дослідженням   «Олег Ольжич і Олена Теліга—речники культурного націоналізму». Між іншим, це вперше розглядалася дефініція культурного націоналізму на прикладі життя і творчості цих видатних діячів «Вістниківської квадриги».

Михайло Ратушний, голова Української Всесвітньої Координаційної Ради виступив з доповіддю  «Поезія, освячена чином», де особливо зупинився на єдності слова і чину як характерної риси творчої діяльності і життєвого кредо Олени Теліги.

Видатна, принципова  людина -жертва ідеологізованих режимів  Олена Телiга -це зразок для сучасних молодих патрiотiв-националiстiв, зразок того, чим стане вiра в фашистськi  утопії та антигуманні принципи шаленого націоналізму,  вважає відомий в тихоокеанськiй діаспорі поет Лель Карпенко.

Олена Телiга народилась в Іллінському під Москвою в інтелігентній, українсько-білоруській родині: батько Іван Опанасович Шовгенів — знаний фахівець, гідротехнік-практик, мати — донька православного священика. Коли дівчинці було п’ять років, Шовгеніви переїхали до Петербурга.

У 1918 разом з родиною переїхала до Києва. Тут вона навчається в Жіночій гімназії Олександри Дучинської; вивчає українську мову поряд з російською, німецькою, французькою. Вивчає і такі дисципліни, як Закон Божий, російська граматика, історія, арифметика, географія, чистописання, малювання та креслення; проте на основі віднайдених оцінок юної Олени тих років, можна сказати, що вчилася посередньо. Зі згортанням приватної освіти та вказівкою, що, всі діти повинні навчатися в єдиних трудових звичайних школах, Олена потрапляє до саме такої.

14 листопада 1920 батько, професор Київського політехнічного інституту та директор Департаменту водних, шосейних і грунтових доріг Міністерства шляхів уряду УНР, разом з урядом був евакуйований на територію Польщі до містаТарнів.[1]

Олена залишається в Києві і у зв’язку із закриттям та реорганізацією приватних навчальних закладів продовжує навчання у приватній школі. Навесні 1922 року матері Олени разом з донькою та сином Сергієм вдається вибратися з радянської України до Тарнова (Польща), де вони зустрічаються з батьком. З липня 1922 родина оселяється в Подєбрадах у Чехословаччині. Батько на той час був ректором Української господарської академії. Тут Олена входить до середовища молодих українських поетів та інтелектуалів. В Чехії Олена отримує «матуру» — атестат.

В Подєбрадах Олена, разом із своїм майбутнім чоловіком Михайлом Телігоюбрала участь у танцювальній групі Василя Авраменка в 1925—1927 рр. Приязнь перетворилася на любов і їх повінчав православний священик Євген Погорецький 1 серпня 1926 в євангелицькій церкві св. Миколи в Подєбрадах (Теліга: 208-9).

У 1923—1929 навчається на історико-філологічному факультеті Українського високого педагогічного інституту імені М. Драгоманова в Празі. В цей період розпочинає літературну діяльність, друкується пепеважно в «Літературно-науковому вістнику» (1922—1931), що в той час виходив у Львові під редагуванням Дмитра Донцова, та інших еміграційних виданнях.[1] Саме в Чехії відбувається її становлення як поетки, публіциста-літературознавця.

З вересня 1929 по 1939 проживала у Варшаві. В 1929 у Варшаві померла її мати. Тоді ж настали злигодні та нестатки: іноді їй доводилося працювати з музичними номерами в нічних кабаре — і навіть манекенницею, але потім вдалося влаштуватися вчителькою початкових класів в українській школі. У Варшаві Олена продовжує активну мистецьку та громадську діяльність, стає постійним редактором та одним із чільних представників редагованого Дмиторм Донцовим у Львові «Вістника» (1931—1939). Вона виступає з рефератами та поезіями під час літературних дискусій, академій та святкувань, що відбувалися в середовищі української еміграції.[1]

У 1936 якийсь час проживала в Заліщиках[2]).

У 1937 році, виступаючи перед Українською Студентською громадою у Варшаві, Теліга висловлює своє захоплення фашистськими рухами у Європі: «Любити свою справу понад усе, дивитися на неї як на саме життя, віддаватися їй з радістю — цю велику правду зрозуміли добре нації, що ростуть і міцніють на наших очах,— Італія і Німеччина. «Сила через радість» — так зветься одна з розривкових юнацьких організацій нової Німеччини. Та власне „радісна сила“, яка джерелом б’є від неї, залишає незатерте враження на чужинцях.»[3]

Після проголошення ОУН (б) Акту відновлення незалежності Української держави у Львові 30 червня 1941 року, обидві частини розколотої ОУН приймаються за створення української цивільної адміністрації на окупованих Німеччиною українських землях. Як член культурно-освітньої референтури ОУН (м) Олена Теліга нелегально перетинає кордон між уже неіснуючої Польщею і СРСР і після півтора місяців, проведених в Рівному, де працювала в організованій Уласом Самчуком газеті «Волинь», 22 жовтня 1941 разом з однією з «похідних груп »на машині приїжджає до Києва, де очолює Спілку українських письменників, відкриває пункт харчування для своїх соратників, співпрацює з редакцією газети« Українське слово »(редактор Іван Рогач), видає тижневик літератури і мистецтва« Літаври ». У своїх статтях висловлює надію, що крах більшовизму допоможе відродженню української культури.

Теліга ігнорувала постанови німецької влади, і в кінці кінців «Литаври» були заборонені, а 9 лютого 1942 Олена Теліга була заарештована. Разом з нею добровільно здався гестапо і її чоловік, який заради цього назвався письменником. На стіні камери вона намалювала тризуб і залишила напис: «Тут сіділа и звідсі уходит на розстріл Олена Теліга» ( «Тут сиділа і звідси йде на розстріл Олена Теліга»). У численних публікаціях повторюється версія про те, що вона була розстріляна разом з чоловіком і колегами (Іван Рогач, Володимир Багазій і ін.) В Бабиному Яру 21 лютого 1942 року. Проте, як свідчить колишній бургомістр Л. Форостовський, Теліга не дочекалася страти, перерізавши собі вени в тюремній камері [2].

Тим часом, на думку історика І. Левітаса, «широко розповсюджується інформація про те, що в Бабиному Яру похована Олена Теліга та інші українські націоналісти, розстріляні німцями, – міф».

Також глава Єврейської ради повідомив, що всі заарештовані націоналісти, включаючи Телігу, перебували в застінках гестапо на Володимирській вулиці, де зараз знаходиться будівля СБУ.

«Їх розстрілювали прямо в підвалах гестапо, а потім ховали на Лук’янівському кладовищі. Швидше за все, там і знаходиться могила поетеси », – зазначив Левітас [3]. Але це – теж одна з версій.

Прес-служба Тихоокеанського земляцтва

“Слобожанщина” За матеріалами:(Вл. Інф.) Ольги Кобець       www.uvkr.org

Вшанування діячів української народної культури і мови

Награждение У Владивостоку відбулося вшанування українським земляцтвом працівників  народної культури, діячів української мови та слов’янської писемності. Подiя була приурочена до відповідних  Всеукраїнських свят, якi щорічно відзначаються в листопаді.
Згідно з українськими традиціями, вшанування і вираз подяки проводилося  у формі дружнього застілля, i проходило в банкетному залі ресторану “Синдикат”.
Москаленко и Ардашев Секретар Тихоокеанського земляцтва Андрій Ардашев, а також керівники Приморської організації українців “Східна Слобода” відзначили внесок творчих колективів та їх керівників, а також окремих  журналістів, поетів, публіцистів і майстрів народного ремесла в збереження і популяризацію кращих традицій української культури та мистецтва, мови і писемності . Тим, хто словом і творчістю допомагає українцям далеко на сході не втрачати зв’язку між собою і своєю малою Батьківщиною – її історією та культурою.Подарки
Земляки теплими словами та врученням цінних подарунків з вітальними адресами висловили глибоку подяку за творчість і радість, які дарують глядачам, слухачам і читачам майстри культури і самодіяльні артисти.   Корисних для творчості подарунків від земляцтва удостоїлися Надія Малих і Ансамбль народного танцю “Радуга”,  Приморський український народний хор ім.А.У.Криля “Горлиця” під керуванням Лариси Москаленко, журналіст і поет Валерія Малых НГ портретФедоренко та інші самодіяльні майстри слова, пісні і танцю – українці.
Особливу подяку від імені всього українського земляцтва Андрій Ардашев висловив спонсорам – колективу ВАТ “Пріморавтотранс” і особисто В’ячеславу Михайловичу Мартиненко.
За словами секретаря земляцтва А.Ардашева, уважне і співчутливе ставлення з боку представників бізнесу до справ цивільних структур в сфері культури, освіти і гуманітарних питань – це фундамент соціальної стабільності – показник зрілості громадянського суспільства в регіоні.
“Свята відбулися, і культурне життя українців на Тихому Океані триває. Хотілося б, щоб воно залишалося мирним і завжди благополучним” – сказав секретар земляцтва Андрій Ардашев.  Від прес-служби додамо, що і сам секретар земляцтва Андрій Ардашев – автор багатьох ліричних і філософських віршів, що оспівують красу рідної землі і любов до України. Ще з молодих років він є виконавцем авторської та естрадної пісні, хоча, як і всі українці, дуже любить пісню народну.
А. Марко
Прес-служба ПРООУ “Східна Слобода”

                                        Чествование деятелей украинской                                                      народной культуры и языка.

Во Владивостоке состоялось чествование украинскимМоскаленко и Ардашев
землячеством работников народной культуры, деятелей украинского языка и славянской письменности, приуроченное к соответствующим Всеукраинским праздникам, ежегодно отмечаемым в ноябре.
НаграждениеСогласно украинским традициям, чествование и выражение благодарности проходило в форме дружеского застолья в банкетном зале ресторана “Синдикат”.
Секретарь Тихоокеанского землячества Андрей Ардашев, а также руководители Приморской организации украинцев “Восточная Слобода” отметили вклад творческих коллективов и их руководителей, а также отдельных  поэтов,  журналистов, публицистов и мастеров народного ремесла в сохранение и популяризацию лучших традиций украинской культуры и искусства, языка и письменности.  Тем, кто словом и творчеством помогает украинцам далеко на востоке не терять связи между собой и своей малой Родиной – ее историей и культурой.
Татьяна и ЛарисаЗемляки теплыми словами и вручением ценных подарков с поздравительными адресами выразили глубокую благодарность за творчество и радость, которые дарят зрителям, слушателям и читателям мастера культуры и самодеятельные артисты.  Полезных в творчестве подарков от землячества удостоились Надежда Малых и Ансамбль народного танца “Радуга”, Приморский украинский народный хор им.А.У.Крыля “Горлица” под управлением Ларисы Москаленко,  журналист и поэт Валерия ВалерияФедоренко и другие самодеятельные мастера слова, песни и пляски – украинцы.
Особую благодарность от лица всего украинского землячества Андрей Ардашев высказал спонсорам – коллективу ОАО “Приморавтотранс”,  и лично Вячеславу Михайловичу Мартыненко.
По словам секретаря землячества А.Ардашева, внимательное и участливое отношение со стороны представителей бизнеса к делам гражданских структур в сфере культуры, просвещения и гуманитарных вопросов – это фундамент социальной стабильности – показатель зрелости гражданского общества в регионе.
“Праздники состоялись, и культурная жизнь украинцев на Тихом Океане продолжается. Хотелось бы, чтобы она оставалась мирной и всегда благополучной” – сказал секретарь землячества Андрей Ардашев.    От пресс-службы добавим, что и сам секретарь землячества Андрей Ардашев – автор многих лирических и философских стихотворений, воспевающих красоту родной земли и любовь к Украине. Еще с молодых лет он является исполнителем авторской и эстрадной песни, хотя, как и все украинцы, очень любит песню народную.
А. Марко
Пресс-служба ПРООУ “Восточная Слобода”

Вітаємо діячів культури, народного мистецтва, літератури та словесності

Ардашев9 листопада – у Всеукраїнський день працівників культури та майстрів народного мистецтва, а також з нагоди святкування Дня української писемності та мови Секретар Тихоокеанського земляцтва українців Андрій Ардашев від імені активу об’єднання і очолюваної ним Приморської організації українців надіслав привітання і вітання всім українцям, які проживають на берегах Тихого океану.
«Ці свята для українців можна впевнено назвати всенародними, оскільки важливість і значимість роботи майстрів слова і пера, так само, як та радість яку дарують нам наші кобзарі, музиканти, танцюристи та умільці народного ремесла доторкаються до найблагородніших струн душі абсолютно кожного українця. Українська мова і культура завдяки нашим діячам культури, мови і писемності улюблені і шановані не лише українцями »- сказав Андрій Ардашев.Песни и пляски
-Люблять українську пісню і танець і в’єтнамці, і американці, і росіяни, і японці і китайці … І це завдяки талантам і праці таких наших самодіяльних і професійних артистів і майстрів, як Анатолій Криль, Надія Малих, Лариса Терещенко-Москаленко, Тетяна Ткаченко, Наталія Романенко, і учасникам їх прославлених колективів «Веселка», Хор і ансамбль «Горлиця» і ще десятків інших народних самодіяльних гуртків і солістів сказав секретар Тихоокеанського земляцтва.
Досвідчені умільці українського національного рукоділля так само, як і поети, письменники намагаються зберігати і передавати нащадкам традиційні особливості і колорит нашої Щедрый вечерправославної і католицької культури, поєднуючи слов’янську українську більшість з культурами близьких і далеких по витоках
народів.
-Ми неймовірно вдячні тим, хто дає нам радість чути, бачити – відчувати рідне, і говорити рідною мовою… Про рідне – українське; – висловив  вдячність лідер українського земляцтва.

 Прес-служба ПРООУ
«Східна Слобода»

Поздравляем деятелей культуры, народного искусства, литературы и словесности

кобзарь9 ноября – во Всеукраинский день работников культуры и мастеров народного искусства, а также по случаю празднования Дня украинской письменности и языка Секретарь Тихоокеанского землячества украинцев Андрей Ардашев от лица актива объединения и возглавляемой им Приморской организации украинцев направил приветствие и поздравления всем украинцам, проживающим на берегах Тихого Океана.Ардашев в листопад
«Эти праздники для украинцев можно уверенно назвать всенародными, поскольку важность и значимость работы мастеров слова и пера, так же, как та радость которую дарят нам наши кобзари, музыканты, танцоры и умельцы народного ремесла касаются  самых благородных струн души абсолютно каждого истинного украинца. Украинский язык и культура, благодаря нашим деятелям культуры, языка и письменности, сегодня любимы  не только украинцами»- сказал Андрей Ардашев.
-Любят украинскую песню и танец и вьетнамцы, и американцы, и русские, и японцы и китайцы… И это благодаря талантам и труду таких наших самодеятельных и профессиональных артистов и мастеров, как Анатолий Крыль, Надежда Малых, Лариса Терещенко-Москаленко, Татьяна Ткаченко, Наталья Романенко, и участникам их прославленных коллективов «Радуга», Хор и ансамбль «Горлица» и еще десятков других народных самодеятельных кружков и солистов –сказал секретарь Тихоокеанского землячества.
-Опытные умельцы украинского национального рукоделия так же, как и поэты, писатели, стараются сохранять и передавать потомкам традиционные особенности и колорит нашей православной и католической культуры, соединяя славянское украинское большинство с культурами близких и далеких по корням народов.
Мы невероятно благодарны тем, кто дает нам радость слышать, видеть – ощущать родное, и говорить родным наречием о родном – украинском; – выразил свою благодарность лидер украинского землячества.

Пресс-служба ПРООУ
«Восточная Слобода»

ТАРАС ШЕЛЕСТЮК – нова перемога.

В 15-й раз одержал победу на профессиональном ринге уроженец Макеевки – житель Сум.tarass_ererra

Находясь в Калифорнии сумчанин -олимпийский призер продолжает успешные выступления.
В этот раз Тарас Шелестюк огорчил Джейми Эррера.

Про це повiдомляють свiтовi спортивнi iнформагентства i

https://xsport.ua/boxing_s/news/taras-shelestyuk-dzheymi-errera-onlayn-translyatsiya_226214/

Нагорода від Уряду Японії – дипломату Миколі Кулінічу

Українці Тихоокеанського земляцтва вітають з нагородою Уряду Японії дипломата Миколу Кулініча. Посол в АвстралііПосол України в Австралії Микола Кулініч (з 2006 по 2013 рік – посол України в Японії) отримав від уряду Японії одну з найвищих державних нагород цієї країни – Орден Вранішнього Сонця, Золота та Срібна Зірка. Таким орденом нагороджують за визначні досягнення у сфері міжнародних відносин, захисту навколишнього середовища, популяризацію японської культури.
Посла Миколу Кулініча нагороджено «За особистий внесок у розвиток дружніх відносин і взаєморозуміння між Японією та Україною». Про цю, приємну для українців, новину повідомило Міністерство Закордонних Справ України.
Japan’s government awarded Mykola Kulinich, Ambassador of Ukraine to Australia, (since 2006 to 2013 – Ambassador of #Ukraine to Japan) with The Order of the Rising Sun.
The order is awarded to those who have made distinguished achievements in the following fields: international relations, promotion of Japanese culture, advancements in their field, development in welfare or preservation of the environment.

АРТЕМ ГАРИН – УДИВИТ в ФИНАЛЕ

У неділю, 6 листопада, о 17:50 на каналі “Росія” в ефір вийде фінальний випуск програми “Дивовижні люди”. Безпрецедентна битва людей Ікс добігає кінця. І лише один з фіналістів отримає звання переможця та головний приз проекту.Артем Гаринn

Сумчанин Артем Гарин в числе 8 финалистов будет поражать зрителей своими феноменальными интеллектальными способностями, которые он развил тяжелым трудом.

Чей талант зрители в студии и звездные гости признают самым необычным, вы сможете узнать совсем скоро. Финал проекта “Удивительные люди” смотрите 6 ноября в 17:50 на канале “Россия” или на сайте “Russia.tv” одновременно с эфиром

СЛОБОЖАНЩИНА БОЛЕЕТ ЗА АРТЕМА ГАРИНА !

                                                                           А.Марко  Пресс-служба                    “Слобожанщина”